Единбург як столиця Шотландії щороку приймає тисячі гостей. І це не дивно. Тому що це місто мріють побачити багато хто. А неймовірна архітектура, запаморочлива природа, красиві пам’ятки, старовинні вулиці та особлива атмосфера є головною причиною такого підвищеного інтересу. Далі на edinburgh-future.
Крім того, шотландська столиця славиться високим рівнем розвитку інфраструктури. Місцева влада тісно співпрацює з інвесторами для реалізації сучасних проєктів. На це там не шкодують коштів. Тож об’єкти, які слугують спрощенню життя населення, створюються та реконструюються відповідно до найкращих стандартів.
Колосальне навантаження на единбурзьку інфраструктуру
Однак, як уже було сказано вище, Единбург приймає не лише гостей. Місцеве населення також щодня користується тамтешніми інфраструктурними системами. Тож навантаження на останні випадає колосальне. Вдумайтеся, – тільки один Edinburgh Airport за рік у середньому обслуговує близько 15 мільйонів пасажирів!
Проте всі ці об’єкти продовжують своє функціонування. І за допомогою відповідних структур надають послуги на найвищому рівні.
Але їхня цінність полягає не тільки в цьому. Адже багато з них також цікаві з погляду історії.
Зокрема, йдеться про Edinburgh bus station. Це центральний автовокзал Единбурга.
Попередник сучасного автовокзалу

Історія згаданого об’єкта почалася з 1957 року, коли відбулося відкриття автобусної станції St Andrew Square. Ця подія відбулася з легкої руки компанії Scottish Motor Traction.
На той момент станція складалася з 16 стійок і п’яти платформ, які об’єднували підземні переходи.
Наприкінці 1960-х років над станцією побудували офісний блок. І його опори врізалися в платформи, що своєю чергою призвело до значного скорочення простору.
Створення нового об’єкта
2 липня 2000 року автобусну станцію St Andrew Square закрили. Причиною цього став початок будівництва сучасного автовокзалу разом із пішохідною торгівельною зоною та магазином Harvey Nichols.
Претензії та тимчасові незручності

Однак, як це часто буває, масштабна реконструкція тягне за собою безліч непередбачених проблем. Так сталося і з реалізацією проєкту зі створення нового автовокзалу.
Річ у тім, що деякі автобусні оператори стали скаржитися на занадто високі збори за відправлення. І тому вони оголосили про намір припинити співпрацю з автовокзалом.
Крім того, реалізація проєкту виявилася досить довгостроковою. Тому з’явилися плани про тимчасове переміщення автовокзалу на інше місце. Адже інакше існував ризик про тривалу перерву в наданні автобусних послуг. Це викликало б масу незручностей і невдоволення з боку пасажирів. І звичайно, порушило б транспортний зв’язок з Единбургом.
Довгоочікуване відкриття Edinburgh bus station
Але, на щастя, всі незручності та проблеми залишилися позаду. А в лютому 2003 року відбулося відкриття нового автовокзалу.
Його будівництвом займалася компанія Coal Pension Properties. І вона ж стала власником новоствореного об’єкта.
Однак і така радісна подія була затьмарена деякими неприємними деталями. Адже одразу після відкриття автовокзалу водії автобусів почали скаржитися на те, що новий пандус занадто крутий. І він чіпляє днище транспортних засобів. Довелося терміново розв’язувати цю проблему і вносити невеликі зміни. На усунення незручностей пішло всього кілька днів і протягом тижня все було виправлено.
Усунення стельово-покрівельних проблем як запорука безпеки
З 2003 року автовокзал зіткнувся з новими негараздами. Тільки цього разу вони торкнулися стельових плит. Річ у тім, що вони виявилися пошкодженими. А це означає, з’явився величезний ризик обвалу. Тоді почали їх терміново замінювати.
Але у 2007 році знову почалися проблеми з дахом. І знову питання стояло дуже гостро, тому що стосувалося безпеки.
Але потрібно сказати, що багато в чому проблема зі стелею виникла через офіси, які розташовані над автовокзалом. Адже в тому ж 2007 році їх затопило, що своєю чергою призвело до обвалення стелі. Тому знову виникла необхідність у проведенні стельово-покрівельних робіт.
Необхідність підтримувати порядок

Звісно, автовокзал є тим об’єктом, який щодня обслуговує сотні пасажирів. А отже, це місце потребує періодичної реставрації та ремонту.
І оскільки міська рада Единбурга є орендарем автовокзалу, то в її інтересах, щоб автобусні послуги надавалися максимально безпечно. Ну, а сам об’єкт був доглянутим.
Тому для реалізації чергового ремонту единбурзька міська рада звернулася до компанії Balfour Beatty. Адже остання спеціалізується на будівельних послугах.
Скандальний проєкт
Але вже у 2011 році міськрада Единбурга звернулася до суду з позовом проти Balfour Beatty. Претензія полягала в неякісному наданні послуг, пов’язаних із проведенням ремонтних робіт на автовокзалі.
Тоді ж позивач зазначив, що отриманий результат абсолютно не відповідає вимогам. І виділені кошти було витрачено даремно.
Перспектива закриття?
Загалом, потрібно сказати, що Edinburgh bus station, попри своє величезне значення для міста, і звісно, доволі тривалу історію, залишається об’єктом із вельми неоднозначною репутацією. І все тому, що з моменту відкриття у 2003 році нового автовокзалу там часто виникали ті чи інші проблеми.
Але крім усього описаного вище варто згадати ще про одну деталь, яку у 2024 році почала активно висвітлювати преса.
Йдеться про те, що компанія Coal Pension Properties, як власник, не буде продовжувати оренду автовокзалу, термін якої закінчується у 2027 році. Бо ділянку планується віддати під будівництво житлових будинків.

Чи втілиться ця ідея в життя і чи залишиться Единбург з автовокзалом, – покаже час. Але одне відомо точно. Цінність Edinburgh bus station для міста є досить відчутною. Як, втім, і історія цього об’єкта, який хоча й має вельми неоднозначну репутацію, але водночас має досить велике значення.