Роберт Торберн Ейтон Іннес – геніальний астроном з Единбурга

Наука – це область, яка поєднала безліч талантів, здатних запропонувати світові унікальні розробки. І саме останні здатні полегшити життя людства і зробити його набагато кращим. Більше розповість Edinburgh-future.

Звичайно, за кожним відкриттям стоїть неймовірна праця вчених. Адже їм не одразу вдається створити щось нове. Перед цим доводиться проводити різні досліди, експерименти та дослідження. Проте завзятість і нескінченна любов до своєї справи сприяють досягненню найкращих результатів. 

Важко не погодитися з тим, що Единбург “подарував” нашій планеті таку кількість обдарованих людей, що це викликає справжнє захоплення. Здається, – в цьому місті створено всі умови для розвитку та вирощування талантів. І якщо говорити про науку, то якраз багато единбурзьких діячів змогли здобути славу саме в цьому напрямі.

Роберт Торберн Ейтон Іннес є одним з них. І незважаючи на те, що в науковій спільноті він більше відомий, як південноафриканський вчений, походження назавжди пов’язало його з рідним Единбургом. 

Ранні роки

Майбутній науковий діяч народився 10 листопада 1861 року в Единбурзі. 

З ранніх років хлопчик серйозно захоплювався астрономією. Причому зацікавленість у цій сфері була настільки великою, що, будучи дитиною, Роберт вирішив поїхати до Австралії, щоб там торгувати вином. Це дозволяло йому заробляти та більше займатися улюбленою справою.

Причому цікаво, що саме в той час юний дослідник, використовуючи саморобний 12-дюймовий телескоп-рефлектор, зміг виявити, раніше невідомі подвійні зірки.

Дебют

А вже в 1900 році Роберт видав свою першу публікацію у вигляді каталогу, де було представлено подвійні зірки. Причому в ньому можна було ознайомитися з більш ранніми спостереженнями, якими ділилися південні астрономи. 

Наступна подібна робота вченого “побачила” світ у 1927 році. 

Але одними каталогами дослідник не обмежувався. Адже він став автором статей, присвячених орбітам Венери і Марса. 

Геній

Загалом, говорячи про біографію Роберта, справедливо згадати про один важливий факт. 

Справа в тому, що офіційно він не здобував освіту в галузі астрономії. Але при цьому Іннес успішно займався дослідженнями та пропонував нові факти, які ставали справжньою сенсацією. 

Все це, без перебільшення, свідчить про геніальність чоловіка та його унікальність. Причому щодо останнього сумніву не було навіть серед шановних учених. Інакше, як пояснити той факт, що в 1896 році Роберта призначили працювати в Королівській обсерваторії мису Доброї Надії (The Royal Observatory, Cape of Good Hope)?! 

Важливо зазначити, що саме під час цього етапу своєї кар’єри вчений зміг відкрити те, що згодом набуло популярності, як Зірка Каптейна (Kapteyn’s Star). 

Директор

1903 рік ознаменувався новим поворотом у діяльності Іннеса. Адже тоді він очолив нову Трансваальську метеорологічну обсерваторію в Йоганнесбурзі (Transvaal Meteorological Observatory; з 1906 року – Transvaal Observatory). 

В 1909 році Роберт придбав для досліджень унікальний телескоп – 9-дюймовий рефрактор Ґрабба (9-inch Grubb refractor). 

Але вже з 1925 року вчений почав використовувати 26,5-дюймовий рефрактор, який найбільше підходив для того, щоб детальніше вивчати важко помітні подвійні зірки. 

Новий етап

Окремо в цьому періоді кар’єри Іннеса не можна не згадати про те, що в 1912 році його призначили астрономом новоствореної Республіканської обсерваторії Йоганнесбурга (Union Observatory або Johannesburg Observatory).

Дана посада та установа згодом зіграла не менш значну роль у діяльності вченого. 

Сенсаційне відкриття

А пізніше Джоном Франкліном-Адамсом було зроблено Республіканській обсерваторії Йоганнесбурга справді шикарний подарунок. Йдеться про 10-дюймову астрографічну камеру. Згодом саме її Роберт використав для свого сенсаційного відкриття Проксими Центавра (Proxima Centauri). 

Так, у 1915 році вченим доволі близько до Альфи Центавра (Alpha Centauri) було виявлено слабку зірку. 

В силу того, що на той момент у дослідника були дуже мізерні докази, і до того ж він не мав змоги виміряти точну відстань, більшою мірою відкриття полягало в самому факті існування нової зірки. А в 1917 році Іннес дав їй назву Проксима. 

До речі, точно встановити згадану відстань після Роберта зміг Гарольд Лі Олден. І відбулося це в Єльській обсерваторії в Йоганнесбурзі (Yale observatory station in Johannesburg). Адже там була довгофокусна камера, призначена для дослідження зоряного паралаксу. 

Результати роботи

Якщо говорити про головний внесок Роберта в астрономію, то, безумовно, це дослідження подвійних зірок. 

При цьому більшість відкриттів вченого були присвячені зіркам зі слабкими супутниками. І їх не помічали інші астрономи.  

Крім того, Іннес серйозно займався тим, що змінював взаємне становище бінарних пар. І робив він це, використовуючи нитковий мікрометр. Мало того, періодично вчений повторно вимірював відомі “двійники”. Така робота була необхідна для визначення їх орбіт. 

Вдалий результат

Окремо справедливо зазначити, що Роберту вдалося сформулювати спрощений метод, завдяки якому визначаються орбіти подвійних зірок. І поєднуючи ці параметри з іншими вимірами (зокрема, з променевою швидкістю), можна досягти визначення маси кожної окремої зірки в подвійній парі. 

Раптовий кінець

У 1923 році Лейденський університет (Leiden University) удостоїв Роберта ступенем почесного доктора (honoris causa). І незважаючи на те, що в 1927 році вчений вийшов на пенсію, це не завадило йому продовжити роботу.

Зокрема, його наступним проєктом став 3D-кінотеатр. Однак довести до кінця реалізацію цієї ідеї не судилося. Причиною стала раптова смерть дослідника 13 березня 1933 року.

Таким чином, кар’єра Роберта Торберна Ейтона Іннеса стала ще одним доказом того, що Единбург вирощує справжніх талантів. І незважаючи на те, що вченому судилося працювати і розвиватися не в рідному місті, единбурзький характер та безперечна геніальність завжди нагадували про його місце народження.