Мοсту через Фοрт (Fοrth Bridgе) вдалося увійти до найвідоміших единбурзьких пам’яток.
Edinburgh-future розкаже більше.
Зведення бруківки реалізовувалося протягом 1882-1890-х. Згодом цей об’єкт почали вважати величезним досягненням будівництва дев’ятнадцятого століття. І це не дивно. Адже до процесу його створення було залучено найкращих фахівців. Ну, і звичайно, для робіт були використані найбільш якісні, надійні та міцні матеріали.
Будівництво
1806-тий запам’ятався тим, що під затокою Ферт-οф-Фοрт було запропоновано будівництво тунелю. А в 1818-му там запропонували поставити міст. Проте, і перший, і другий проєкт відхилили.
І лише в 1865-му парламентський акт затвердив початок будівництва мосту.
1873-тій ознаменувався тим, що Тοмас Бауч отримав завдання від чотирьох залізничних організацій щодо розробки проєкту майбутнього мосту. Згодом саме він виступив із пропозицією про створення підвісного мосту, який мав би два прольоти.
Але затримка фінансування призвела до відкладання будівельних робіт. Тому одну опору встановили лише в 1879-му.
Катастрофа
28-го грудня 1879-го процес будівництва мосту було терміново зупинено. Причиною став сильний шторм, через який сталася руйнація центральної секції мосту. І це призвело до трагічної смерті сімдесяти п’яти человек.
Взимку 1881-го було оголошено результати дослідження представників комісії, відповідно до яких було виявлено помилки у проєктній документації мосту. Тож той план, який розробив Бауч, відмінили.
Нова проєктна документація
Згодом інженерами Бенджаміном Бейкером та Джоном Фаулером було представлено нову проєктну документацію. Вона передбачала створення консольної структури. У результаті парламент затвердив цей проєкт улітку 1881-го.
Матеріали
Сталь замінила чавун із кованим залізом. Адже завдяки мартенівським печам вдалося значно покращити якість цього матеріалу.
Будівництво розпочалося взимку 1882-го, і вже наприкінці 1885-го було встановлено гранітні бики. Причому 8 із них перебувають у воді. Підготовка підводних опор відбувалася завдяки кесонам. Йдеться про масивні металеві циліндри, занурені на двадцяти семи метрову глибину.
Важливий етап
1886-й запам’ятався початком робіт, під час яких зводилися опори. Для цього знадобилося дуже багато сталі. Обсяги перевищили п’ятдесят чотири тонни!
Завершення створення головного прольоту відбулося 14-го листопада 1889-го.
При цьому доставка підвісної пролітної будови проводилася вплавь.
Випробування
21-го січня 1890-го на міст в’їхало два триста метрових потяги. Вага кожного локомотива склала сімдесят дві тонни. І вони складалися із п’ятдесяти вагонів. Загалом один потяг важив дев’ятсот тонн.
Усе це було необхідно проведення випробування. У результаті було встановлено, що показник структурних зсувів був у межах норми.
Урочиста подія
Міст був урочисто відкритий 4-го березня 1890-го. На церемонії був присутній навіть принц Уельський.
Для реалізації проєкту знадобилося понад три мільйони фунтів.
Проблема з фарбуванням
Цікаво, що з моменту створення мосту міст постійно фарбували. Причому загальна довжина поверхні, що зазнавала цієї маніпуляції, становила два з половиною кілометри.
Тому коли фарба висихала з одного боку, з іншого все вже вкривалося іржею.
Тому вже дуже скоро процес фарбування мосту асоціювався із “Сизіфовою працею”.
В 2012-му нескінченне фарбування мосту було припинено. Адже на зміну звичайній фарбі прийшов спеціальний розчин, який мав забезпечити тривале збереження доглянутого вигляду цієї відомої споруди.
Фото: wikipedia
